- безбожний
- —————————————————————————————безбо́жнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безбожний
Смотреть что такое "безбожний" в других словарях:
безбожний — а, е. 1) Який не вірує в Бога. || у знач. ім. безбо/жний, ного, ч. Той, хто не дотримується релігійних поглядів, не вірує в Бога; безбожник (у 1 знач.). 2) перен., розм. Безсовісний, безсоромний, злочинний. 3) перен., розм. Надзвичайно великий;… … Український тлумачний словник
безбожність — ності, ж. Абстр. ім. до безбожний … Український тлумачний словник
безбожно — Присл. до безбожний 2), 3) … Український тлумачний словник
боговідступний — а, е, заст. Який не визнає Бога, зрікся віри в Бога; безбожний … Український тлумачний словник
атеїст — (людина, яка заперечує існування Бога, відкидає будь яку релігію), невіра, невірник, безбожник, безбожний, безвірник, безвірний, єретик, недовірок, нехрист; боговідступник (людина, яка відмовилася від Бога); богоборець, богоненавидник,… … Словник синонімів української мови
безсоромний — (який не знає сорому; про слова, поведінку такої людини), безсовісний, несовісний; безбожний (про вчинки); цинічний (який виявляє зневагу до усталених норм моралі) Див. тж. нахабний … Словник синонімів української мови
